Краще спробувати й пошкодувати, ніж шкодувати, що не спробував?

mechta_podarok_angelaЯк ви думаєте, може, краще залишити мрію мрією? Бо ж здійсниш її, а як потім жити далі без мрії? Так міркують деякі люди, яким страшно наважитися зробити крок назустріч своїй мрії. Такі думки - це верхівка айсберга. А що ж ховається під ними, у глибині, що лежить в основі цих побоювань і бажання залишити все як є? Пропоную вам набратися сміливості й докопатися до суті.

Коли ідея чи мрія народжується в душі й думках людини, вона стає її дітищем. А ростити й розвивати ідею, свою мрію – величезна праця, як і виховувати дітей. Тому декому легше зректися мрії, щоб залишити все як є, піддавшись умовлянням внутрішнього гремліна, і не ризикувати своїм спокоєм, не напружуватися й не викладатися, щоб виростити з маленької іскорки мрії щось більше.

Часто, боячись узяти на себе відповідальність, боячись вийти із зони комфорту заради розвитку чогось нового, ми воліємо забути свою мрію, визнати, що вона нереальна, несерйозна, нікому не потрібна… А що відбувається з ідеями, які викинули, забули, якими не захотіли займатися? Мрії починають в’янути, тьмяніти, помирати, з часом забуваються, лишаються в минулому… Вони гинуть, ледве побачивши цей світ… Кожна нездійснена мрія наче ненароджене дитя…

Історія з життя

Один мій друг любив фотографувати, а ще мріяв вивчити мову веб-програмування й створити свій сайт із галереєю своїх фотографій. Така мрія цілком здійсненна для людини його здібностей, але вона вимагала часу, копіткої праці, планомірних зусиль. І знаєте, що він зробив? Він вибрав і далі сидіти в трясовині своєї зони комфорту, ходити на осоружну роботу, страждати через нереалізованість, самотність і нерозділене кохання, з кожним днем утрачаючи свою життєву енергію й отруюючи своє життя тугою.

Що він утратив, зрікаючись своєї мрії? Можливість знайти роботу своєї мрії, спілкування із захопленими й творчими людьми, вихід на новий рівень самореалізації, можливість поважати себе за волю до дій, відчути щастя від споглядання результатів своєї праці і повагу людей, які спостерігали б за його шляхом до мрії. І це щонайменше! Досі його чудові фото бачить вузьке коло друзів на сторінці в соцмережі. А страх вийти із зони комфорту і далі керує його життям і знаходить безліч виправдань, щоб зрадити свою мрію.

Якщо ви так і не знайдете в собі сміливості втілювати свої мрії, то з часом у вашому житті утворяться цілі звалища таких покинутих ідей, які отруюватимуть ваше життя незрозумілою тугою. І ця туга повертатиметься до вас із різних приводів, і ви навіть не зрозумієте, через що вона вас гризе. А відповідь проста – ця туга не що інше, як смуток душі за покинутими мріями, за мріями, яких ви зреклися, які вигнали з життя, залишили помирати на узбіччі вашого життя.

Мрія - подарунок Янгола

Усі наші мрії спонукають нас рухатися й розвиватися, а якщо поглянути на історію, то мрії і є головним рушієм прогресу всього людства. Мрії не випадково народжуються в нашій душі, у розумі, у серці. Це наші провідні зорі, які дарують нам наші Янголи-Охоронці. І навіть у найскладніші періоди життя мрії допомагають не збитися з дороги, підводитися й рухатися вперед.

Мрія ніколи не дається без того, щоб не давалися й сили на її здійснення. «Але якщо мрію здійснити, то не буде до чого прагнути, стане нудно жити без мрії, мрія має лишатися мрією!» - якось заперечив мені мій співрозмовник. Я не сперечалася, а лише розповіла йому притчу «ЩАСТЯ СОЛОМОНА»:

schastie_solomonaЯкось один шанований містянин прийшов до Соломона, який милувався рибами, що хлюпалися у ставку, і повідав:
- Царю, я розгублений! Кожен день мого життя схожий на попередній, я не відрізняю світанку від заходу сонця. Раніше в мене було багато мрій - спершу я мріяв звільнитися з рабства, потім мріяв, щоб моя торгівля приносила прибуток. Я всього досяг! Навіщо я здійснив усі свої мрії? Адже я більше не відаю щастя.

Соломон замислився і сказав:
- Людина, яка не має мрії, подібна до риб, що плавають у цьому ставку. Кожен день їхнього життя схожий на попередній, вони не відрізняють світанку від заходу сонця і не відають щастя. Тільки, на відміну від риб, ти сам замкнув себе у своєму ставку, бо ти перестав мріяти. Якщо у твоєму житті немає благої мети, ти безцільно тинятимешся своїм домом і, помираючи, зрозумієш, що прожив марно. Якщо мета є, то щоразу, роблячи крок, ти знатимеш, наблизив він тебе до твоєї мети чи віддалив, і це наповнюватиме тебе азартом і пристрастю до життя.

Прохач наморщив чоло і промовив:
- Чи означає це, що щоразу, досягнувши однієї мети, я маю шукати наступну, щоразу, коли здійснюється одна моя мрія, я маю загадувати іншу, і тільки в пошуку я знайду щастя?

І відповів цар:
- Так.

Що ви тепер думаєте про свої мрії? Чи лишати їх нездійсненими?

Які благі цілі, мрії є у вашому житті? Які мрії ви забули, відклали, викинули на звалище?

Як ви думаєте, навіщо ці ідеї й мрії з’являються саме у вашій голові?

Чим ваші мрії допоможуть вам у житті? Якщо ви підете за мрією, що стане для вас можливим?

Що ви готові зробити для цього вже зараз?

Найстрашніше - розчарування

О, мало не забула ще один важливий страх, який зупиняє багатьох – а що, як я здійсню мрію і буду розчарований результатами? Як із цим бути? Справді страшне розчарування може чекати на вас лише наприкінці життя. В австралійському хоспісі медсестра Бронні Вер склала «Топ-5» того, про що шкодували люди на порозі смерті:

  1. Шкода, що мені забракло мужності прожити своє життя так, як хотів я сам, а не так, як хотіли від мене інші.
  2. Навіщо я так багато працював? Нічого в житті не бачив, крім роботи.
  3. Чому я завжди соромився виявляти свої почуття?
  4. Даремно я не підтримував зв’язку з друзями.
  5. І чому ж я не дозволив самому собі бути щасливим? Усе відкладав до кращих часів.

У списку немає жодного жалю за зробленим, лише жаль за нездійсненим. Один молодий чоловік сам собі відповів на цей страх такими словами: «Років у 60 скажу собі: час діяти… але вже не зможу… І буду, як усі старі, казати: „от треба було…“». До цих слів нічого додати. Тільки хочу вас запитати – навіщо нам дано молодість, сили й прагнення? Хіба не для того, щоб ми йшли за ними з азартом і захопленням, з вірою в себе й бажанням досягти мрії?

Як знайти в собі сили щось робити?

Зробіть просту вправу «Лист із майбутнього». Напишіть собі лист, уявляючи, що ви вже у своєму майбутньому, до якого прийшли, так і не наважившись здійснити свої мрії. Опишіть у листі з усіма подробицями й емоціями, що чекає на вас там, у майбутньому, якщо ви зараз нічого не зробите, не знайдете в собі сміливості вийти із зони комфорту. Ви-майбутній, дайте собі-теперішньому таку пораду, яка допоможе вам зараз знайти в собі сили зняти ногу з педалі гальма й натиснути на газ, відкинути всі сумніви й відмовки та почати діяти. Збережіть цей лист, і коли ваші гремліни-страхи знову почнуть вас долати, перечитайте його.

Є один мудрий вислів: «Краще спробувати й пошкодувати, ніж усе життя шкодувати про те, що так і не спробував». У вашій душі завжди буде місце світлим і темним силам - вашим страхам-гремлінам і мріям, подарованим Янголами. І переможе та сила, на бік якої ви перейдете. Від цього залежить, чи зможете ви обійти пастки гремліна, щоб піднятися на крилах вашої мрії. Тільки ви самі можете вирішити, кому віддасте свої сили, молодість і життя.

Що обираєте ви?

Олена Літковська

P.S. На найближчу середу, 31 жовтня, лишилося 1 місце для участі
у безкоштовній коуч-сесії «Розгрібаємо звалище мрій, бажань, цілей»

Поспішайте зареєструватися >>ТУТ<<

Усіх, хто хоче йти далі у здійсненні своєї мрії,
запрошую на безкоштовний майстер-клас онлайн 2 листопада «Живи! Мрій! Дій!»
Реєстрацію відкрито! Поспішайте зайняти місце, бо кількість учасників обмежена!

Поділитися з друзями

Коментарі