Є мрія, але я нічого не роблю...

projti po kanatuОх ці мрії-бажання! Мало того, що буває важко знайти свою мрію серед розмаїття всіх ідей, усіляких напрямів діяльності й занять. Але навіть коли мрія є, треба ще мати всередині щось таке, що допоможе мрію втілити!

Де моє гальмо?

Що ж може не пускати вас далі роздумів? Чому ми не наважуємося почати щось робити, щоб утілити свою мрію в життя? Звідки беруться чергові сумніви й переживання з різних приводів, найрізноманітніші думки на кшталт таких:

  • боюся розчаруватися,
  • немає можливостей реалізувати,
  • мрія грандіозна – не знаю, з чого почати,
  • раптом я викладатимуся, а результат буде нульовий,
  • чи буде це комусь потрібно,
  • не можу змусити себе щось робити, лінь бере гору,
  • марно витрачу час,
  • однаково я почну й кину,
  • хай краще лишається мрією, бо потім не буде про що мріяти,
  • чи зможу я зробити це краще за всіх
  • порівнюю себе з іншими, і руки опускаються…

І це ще не повний список! Про деякі з цих сумнівів я напишу в наступних статтях, розглянемо, звідки в них «ростуть ноги» і як із ними «боротися». А сьогодні поговоримо про те, що лежить в основі всіх цих тривог, які гальмують ваші дії.

Гаразд... проживу...

Коли ви читаєте всі ці сумніви, чи можете ви уявити, з яким настроєм і з якими емоціями звучать усі ці виправдання? Так, це неважко уявити - голос невпевнений, енергії в словах не відчувається, емоційно вони забарвлені в сумні тони з відтінком безвиході, нереалізованості й туги. Що ж таке? Чому так сумно звучать міркування про мрії? Адже самі мрії в усіх доволі світлі, бажані, «омріяні». Чому немає енергії, мотивації їх утілювати? Адже з таким настроєм навіть починати нічого не варто, з такими емоціями всі починання, на жаль, приречені…

«Ну й гаразд, переживу», - відповідає багато хто, - «Адже живу зараз без цього й далі проживу». Я й не сумніваюся, що проживете, але чим буде наповнене таке «проживання»? Тугою за чимось невловимим, відчуттям власної неспроможності, відсутністю сенсу життя, повноти відчуттів, неспокоєм, сірістю й осоружними рутинними заняттями, безнадією, скаргами й жалем за втраченим часом, образами на всіх і все.

Ви готові так прожити до кінця своїх днів? Найпевніше, таке «проживання» своїх днів вас не вабить. Отже, треба наважитися втілити свої мрії! Важливі цілі й бажання мають утілюватися. Бо нездійснені мрії, бажання стають проріхою, крізь яку витікає наша життєва сила. На місці покинутої мрії в душі оселяється туга…

Де знайти джерело сил та енергії, щоб утілити свою мрію?

Усе дуже просто - замало просто хотіти, треба знати, заради чого тобі це потрібно. Що це означає? Це означає, що варто знайти ту найважливішу причину, яка породила цю мрію. Ця причина буде вашою мотивацією до дій.

Багато великих справ починаються з несміливої мрії. Потім мрія переростає в бажання, бажання перетворюється на мету, а мета – на дії. І все це можливо, якщо ви знайшли свою вагому причину, яка надихає «на подвиг». В успішних людей обов’язково є вагома причина, завдяки якій їхні наміри й дії мають для них сенс. Коли є причина, люди досягають цілей усвідомлено й з високою мотивацією. Причина - потужний двигун для всіх дій.

Щоб знайти вашу вагому причину, пропоную виконати вправу «БАТИСКАФ»:batiskaf

  1. Візьміть аркуш паперу й ручку і напишіть свою мрію, яку найбільше хочете втілити, зараз наш батискаф на поверхні води,
  2. Починаємо спускатися в батискафі - дайте відповідь на запитання: «Навіщо мені це потрібно?» або «Заради чого я хочу це втілити?» і запишіть свою відповідь,
  3. Спускаємося ще нижче - до отриманої відповіді знову поставте запитання «А це навіщо мені потрібно?» і записуйте відповідь. І так далі: до кожної нової відповіді ставте те саме запитання «Навіщо-Заради чого мені це?», доки не вичерпаєте відповіді, доки не впретеся в довгу паузу у своїх відповідях. Можливо, ви відчуєте певне емоційне хвилювання, трепет у душі й зрозумієте, що далі пірнати нікуди, ви досягли дна. Якщо ви були щирі із собою, то дісталися своєї справжньої вагомої причини.


Як змінилися ваші емоції?

Виконавши вправу «Батискаф», чи змогли ви знайти свою власну вагому причину?

Перечитайте свою вагому причину й скажіть, наскільки вона надихає вас почати діяти?

Як знайдена вагома причина вплинула на ваші сумніви й страхи, як змінився ваш настрій?

Щоб підсилити вашу знахідку, наведу приклад із книги Ігоря Бєлки: «Якщо вам запропонують пройти канатом між дахами двох будинків і на іншому кінці на вас чекатиме мільйон доларів, ви підете? Найпевніше, ні. А якщо на тому боці буде ваша дитина, якій загрожує небезпека і яка ось-ось упаде з даху? Та ви просто побіжите цим канатом, забувши про всі свої побоювання!» Причина, яку ви знайшли, настільки вагома, щоб надихнути вас «пройти канатом»? Якщо так, то відтепер вона стане двигуном на вашому шляху до втілення заповітної мрії!

Так і з будь-якою мрією - щоб зважитися діяти, треба мати дуже вагому причину. Можете одразу ж поставити собі запитання: заради чого ВИ пройшли б канатом між дахами двох будинків? Тільки дуже серйозній причині до снаги вас «штовхнути на подвиг»! Що ж це за причина така може бути?

Усвідомивши й знайшовши свою вагому причину, ви здобудете впевненість, що вам усе під силу, мотивація зросте, з’явиться віра у свою мрію і в себе. Ваші сумніви, страхи, відмовки почнуть танути, як лід на весняному сонечку. А коли на шляху до втілення мрії трапляться випробування, ваша причина допомагатиме вам не «застрягати» й рухатися далі. Відкрита причина стане вашим потужним двигуном!

Сподіваюся, що вправа «Батискаф» допоможе вам розгрібати звалище ваших мрій. Якщо самостійно важко, то приходьте на безкоштовну дистанційну коуч-сесію «Розбір польотів» у середу 31 жовтня. Реєструйтеся й бронюйте місце, залишилося лише 3 місця!

Шукайте й знаходьте свою вагому причину, і вона стане першим упевненим кроком до успіху!

Олена Літковська

Поділитися з друзями

Коментарі