Мене завжди захоплює й підкорює здатність людини генерувати ідеї, знаходити нові напрями самореалізації, загорятися цікавими справами. За минулий тиждень я поспілкувалася з багатьма творчими людьми в пошуку, які скористалися моєю пропозицією і взяли участь у дистанційних коуч-сесіях на тему «Розгрібаємо звалище мрій, бажань, цілей».
У такому калейдоскопі людей, ідей, прагнень я побачила багато позитиву й намірів творити своє успішне майбутнє. Але водночас я проводила невелике дослідження: які страхи й сумніви навідують людину, коли доходить до конкретних дій, щоб утілити бажане.
Найперший страх, який заважає почати хоч щось робити, – це страх помилитися з вибором. Коли є ідея, або кілька ідей, або просто несміливі мрії, зазвичай з’являються такі думки:
- чи мій це напрям, чи правильно я йду,
- може, ще пошукати щось інше,
- якщо я виберу це, то, може, проґавлю якусь іншу можливість,
- у мене багато ідей, але яку вибрати, щоб розвивати,
- я багато вмію і не знаю, чому приділити більше уваги,
- раптом я помилюся у своєму виборі й піду не тим шляхом, змарную час і сили...
Майже в кожного учасника виникало запитання - як правильно вибрати свій шлях? як не помилитися, вибираючи напрям самореалізації? як дізнатися, що це ТВОЄ?
Знаєте, щодо вибору я відповім вам своєю улюбленою притчею «Шлях до моря» (більше притч є в моїй книзі «100 ПРИТЧ», а вони якраз у хвилини сумнівів дуже підтримують; ця книга буде вашим вірним мудрим порадником на всі випадки життя). Отже, слухайте.
В одному бідному сільці народився хлопчик. Він проводив свої дні безглуздо й одноманітно, так само як і решта мешканців цього сільця, що поволі згасало, і не мав уявлення, що робити з власним життям. І однієї прекрасної ночі йому наснилося море. Ніхто з мешканців села жодного разу не бачив моря, тож ніхто не міг підтвердити, що десь у світі існує така безмежна вода. А коли юнак заявив, що збирається вирушити на пошуки моря зі свого сну, усі крутили пальцем біля скроні й називали його навіженим.
Але він, попри все, вирушив у дорогу й довго мандрував, аж поки не опинився на роздоріжжі. Тут він вибрав ту дорогу, що вела прямо, і за кілька днів дістався селища, мешканці якого жили спокійним, заможним життям. Коли юнак розповів їм, що мандрує, бо мріє знайти море, вони почали переконувати його, що він марно гає час і краще йому залишитися в цьому селі й жити так само щасливо, як і всі. Кілька років молодий чоловік жив у достатку. Та однієї ночі йому знову наснилося море, і він згадав про свою нездійснену мрію. Юнак вирішив покинути селище й знову вирушити в дорогу. Попрощавшись з усіма, він повернувся на роздоріжжя і цього разу пішов в іншому напрямку.
Ішов він довго, аж поки не дійшов до великого міста. Захопився його гомоном і строкатістю та вирішив там залишитися. Учився, працював, веселився і з часом зовсім забув про мету своєї подорожі.
Проте за кілька років він знову побачив уві сні море й подумав, що, коли не здійснить мрії своєї юності, то марно розтратить життя. Тому він знову повернувся на роздоріжжя і вибрав третю дорогу, яка привела його до лісу. На невеликій галявині чоловік побачив хатинку, а біля неї вже не надто молоду, але прекрасну жінку, яка розвішувала випрану білизну. Вона запропонувала йому залишитися з нею, бо її чоловік пішов на війну й не повернувся. І він погодився.
Багато років вони прожили щасливо, виростили дітей, але одного разу нашого героя, який уже постарів, знову навідав сон про море. І він покинув усе, з чим був пов’язаний багато років, повернувся на роздоріжжя й вирушив у путь останньою, досі не знаною йому стежкою, дуже крутою й кам’янистою. Він ішов насилу й почав побоюватися, що незабаром зовсім вибиється із сил. Опинившись біля підніжжя великої гори, старий вирішив піднятися на неї, сподіваючись бодай здалеку побачити море зі своїх снів.
За кілька годин, геть знесилений, він дістався вершини гори. Перед ним розкинулися неосяжні простори: старий побачив роздоріжжя, і село, мешканці якого жили благополучним життям, і велике місто, і хатинку жінки, з якою прожив багато щасливих років. А вдалині, на обрії, побачив блакитне, безкрає море. І перш ніж зупинилося його змучене серце, зворушений старий крізь сльози жалю помітив ще, що всі дороги, якими він ішов, вели до моря, але жодної з них він не пройшов до кінця…
Як вам притча?
Ви побачили в ній відповідь на свій страх помилитися з вибором шляху?
Ви побачили в ній відповідь на своє запитання – чи в правильному напрямку ви йдете?
Як ви тепер думаєте, ви на правильному шляху?
Треба шукати щось інше? Як ви вважаєте?
Я вважаю, що не буває неправильних рішень чи неправильних шляхів. Усі ваші шляхи приведуть вас до «моря вашої мрії». А що це за море? У цій притчі море - це та найважливіша мета, сенс вашого життя, ваше призначення, яке вам судилося відкрити і йти до нього. Це поклик вашої душі, те, що захоплює вас у житті найбільше, до чого ви постійно повертаєтеся думками і справами. Те, що дарує вам задоволення й радість. Це можна назвати одним високим словом «МІСІЯ». І якщо ви знайдете, заради чого готові займатися тією чи іншою справою, готові робити це з любов’ю, даруючи результат людям навколо і світові, то отримаєте яскравий орієнтир у своєму житті.
Якщо у вас багато ідей-доріг, то яку треба вибрати, щоб піти «своїм шляхом»? На що орієнтуватися, вибираючи? Орієнтир у кожної людини свій, і захований він у душі кожного. Тут зовсім не годяться соціальні шаблони й стереотипні судження. Найкращим орієнтиром у виборі будуть:
- ваші життєві цінності, бажання і потреби вищого рівня (за А. Маслоу),
- сильні сторони вашої особистості, які ви можете реалізувати у своїй справі,
- вроджені індивідуальні здібності, які можна чітко побачити, вивчивши свій психотип.
Якщо ви ухвалюєте ці рішення, спираючись на розуміння і прийняття себе, своїх справжніх цінностей, потреб, своїх сильних сторін, то робитимете те, що потрібно вам, і те, що зараз найкраще вам підходить. Помилитися можна, тільки якщо забути про себе й орієнтуватися на чужі бажання та очікування.
Страх помилитися з вибором може паралізувати ваші дії. Але не піддавайтеся йому, адже тільки діючи ви можете перевірити й зрозуміти, «як воно вам». Дійте!
Як дізнатися, чи твій це шлях? Дійте і прислухайтеся до голосу своєї душі - ваша душа вас не підведе.
Якщо душа отримує задоволення від того, що ви робите, якщо ви робите це на одному подиху, «у потоці», прокидаєтеся вранці з радістю, бо ваш день буде сповнений цікавих і важливих для вас справ, – це сигнал від душі, що ви на своєму місці й на своєму шляху! Займаючись своєю справою, ви готові віддавати всі свої сили й думки цьому заняттю, але й натомість отримуєте велику емоційну віддачу, а з часом і вдячність у вигляді матеріальних благ за законом рівноваги у Всесвіті.
І навіть коли ви втомлюєтеся (ми ж не роботи, і фізична втома приходить), то після невеликого періоду відпочинку, зміни виду діяльності ви відновлюєтеся і з ще більшим захопленням та новими ідеями, які дозріли під час відпочинку, рухаєтеся далі. І не бійтеся періодів спаду і втоми, творчої ліні й сповільнення! Вони теж потрібні, щоб організм відпочивав, а розум перемикався.
А якщо якась справа вас виснажує, ви віддаєте свій час і сили, працюєте на знос, але не отримуєте від цього жодного морального задоволення, за нагоди знаходите відмовки, важливіші справи, які відсувають ваше заняття на задній план, то варто замислитися, навіщо вам ця справа, якщо вона забирає так багато сил і не дає натомість радості й задоволення від реалізації.
Теодор Рузвельт сказав: «Роби, що можеш, з тим, що маєш, і там, де ти є!» Залишилося тільки зрозуміти, що ви можете робити краще за інших, які у вас є сильні сторони, де ви перебуваєте (огляд усіх важливих сфер вашого життя) і що з цим можна зробити доброго. Ви можете продовжити свій шлях самостійно, а можете заручитися моєю професійною підтримкою. Я завжди пропоную свою допомогу, бо часто люди навіть не уявляють, до кого звернутися із запитаннями чи по допомогу.
Що ви можете ЗРОБИТИ ПРОСТО ЗАРАЗ, щоб позбутися страху помилитися з вибором:
- напишіть список усіх мрій, цілей, між якими не можете зробити вибір, і біля кожної поставте оцінку: (+) - якщо справа вас надихає, (-) - якщо справа вас «напружує» й виснажує, (0) - якщо ставлення нейтральне;
- згадайте й запишіть у другий список усі ваші здібності, сильні сторони, уміння, знання й навички, які ви реалізовуватимете в (+) справах;
- знайдіть взаємозв’язки - поєднайте всі (+) справи з тими здібностями та вміннями, які будуть задіяні під час їх утілення.
Які тепер у вас думки й відчуття? Ви відчуваєте, якими справами готові займатися? Які справи тепер відчуваються як «ваші»? Сподіваюся, страх вибрати неправильний шлях розтанув, розвіявся, випарувався, і ви рухатиметеся вперед із більшою впевненістю та вірою в себе!
Я продовжую практику дистанційних коуч-сесій, але тепер тільки щосереди. Продовжую спілкуватися з новими людьми й вести своє дослідження. У наступних статтях поговоримо про мотивацію, про те, як не зійти з дистанції, коли задумали зробити щось важливе у своєму житті.
Олена Літковська

Коментарі