Коли в дитинстві лікар запитав мене, ким я хочу стати, - я відповіла, що клоуном.:) Мені тоді було років 5, і я цього не пам’ятаю, мені мама розповіла. Мабуть, це такий собі заклик до позитивного ставлення до життя, мовляв, люди, радііійтееее!! Що я думала в дитинстві, не знаю))) Але тепер вирішила, що саме тому. Дарувати радість, тепло, усмішку.:))) А ще я ж теж писала вірші)))
Ох, довелося замислитися, як визначити свої психологічні вподобання. Таки вирішила, що я інтроверт - суджу з того, що ще в школі казали, що я мало спілкуюся, а я справді спілкувалася лише з близькими і з тими, кого знаю. І тут загалом сумнівів немає.:) Хоча тепер я дуже люблю нові знайомства, постійний рух. Але після нього все-таки хочеться тиші й спокою.:)
А от між раціоналом та ірраціоналом дооовго вагалася)) З одного боку, я часто пишу плани, але за такої різноманітної діяльності це вже неможливо. І раніше мені було дуже важко перебудовуватися, якщо плани різко змінювалися. А от жіночої енергії в мене хоч греблю гати. Хоча, знову ж таки, часом у житті доводилося діставати свої чоловічі якості. Але коли переважає жіноча енергія, мені комфоооортно!
Ось що суспільство з нами робить))) І потім уже й сам не збагнеш, хто ти) Дуже корисно збавити оберти й зрозуміти себе. Дякую, Олено!
Залишити відгук