
Бажання… Звідки вони приходять? Де й як вони народжуються? І як би впіймати золоту рибку, щоб вона їх виконала? Бажання бувають такі різні - одні здаються нереальними, і їх називають мріями, інші – дуже схожі на плани, треті – взагалі скидаються на вимоги навіть не до себе, а до оточення, а ще є такі, через які ми почуваємося зобов’язаними щось робити… А здійснити їх можна й самотужки, якщо зрозуміти їхню природу.
Якщо ви цікавилися темою бажань, то знаєте, скільки статей написано про те, як правильно «запускати» бажання у Всесвіт. Як створювати візуалізації, формулювати бажання, про те, що треба вірити в себе та вважати себе гідним здійснення бажань, про те, як розставляти пріоритети серед бажань, і про те, як витікає енергія, коли думаєш про минулі проблеми, зациклюєшся на невдачах. Багато написано про усвідомлення справжності бажань. Я не хочу знову все це повторювати, а хочу поділитися своїм «відкриттям».
Моя ідея класифікації бажань
Якось під час підготовки матеріалів для коуч-сесії з клієнтом передивилась схему «Модель психіки» (докладніше читайте тут) і виникла ідея - чи бажання й 4 блоки психіки можуть бути якось пов’язані? А що, як ці блоки й породжують бажання? Тому й доля в них різна, і реалізовувати їх треба по-різному. Узялася я перечитувати свої списки бажань в особистому щоденнику, і знаєте, що виявила?
Справді, простежується зв’язок між блоками Знаю, Можу, Треба, Хочу. Спробую викласти свої спостереження й узагальнені думки у вигляді моєї щойно визрілої «класифікації бажань»:
Блок психіки | Особливості бажань | Варіанти ефективної реалізації |
Знаю | бажання на рівні провідних вроджених здібностей, ґрунтуються на продуманій позиції й цінностях людини. У здійсненні цих бажань мінімум невідомих, тут ми впевнені в собі, знаємо як, коли, навіщо, заради чого, діємо самостійно, як експерт, не чекаючи підказок. | бажання, які легко перетворюються на плани, упевнені вільні дії без побоювань, страхів, сумнівів, бажання отримати пораду/підказку, видаємо продукт творчості, створюємо свою реальність самі. Хочу - Планую - Творю |
Можу | бажання, які народжуються в ситуації напруження, переважно спрямовані на забезпечення власних потреб, у «пожежних» критичних ситуаціях, коли ми бачимо, що, крім нас, нікому рятувати становище. Ми здатні, активізувавши волю, знання, уміння, впоратися із завданнями, що постали. | бажання, які виникають і здійснюються в напруженій ситуації. Ми діємо самостійно, на автопілоті, за принципом «можу й роблю». Активність виявляється без слів, на ділі, з мінімумом роздумів. Хочу - Можу - Роблю |
Треба | це бажання, які диктує наша соціальна маска, ролі, які ми виконуємо в соціумі. Справжні бажання ховаються за рамками, стереотипами мислення й поведінки, соціальними нормами й шаблонами. Шаблонна поведінка виснажує, напружує і людину, і оточення. | запитання «Навіщо? Заради чого? Що це тобі дасть?» допоможуть не потрапити в пастку «зайве й чуже», знайти свою комфортну й адекватну форму реалізації. Треба - Заради чого? - Пошук справжніх бажань |
Хочу | тут народжуються найбільш дитячі, найщиріші бажання того, що ми хочемо отримати від інших, як дитина, яка чекає подарунків, сюрпризів. Пастка тут у тому, що ми або мовчимо про свої бажання, або самі намагаємося здійснити ці свої бажання, щосили стараючись і дорікаючи оточенню: «ну от, знову все на мені, від вас жодної допомоги!». | перевірити, чи справжні ці бажання, переформулювати їх, донести їх до оточення. Саме здійснюючи ці бажання, треба довіритися тим, хто поруч, - розповісти про свої бажання, а не думати, що хтось має сам здогадатися. Хочу - Що саме? Навіщо? Яким чином? Коли? – Хто може допомогти? |
Блоки психіки Знаю і Можу належать до сильних сторін нашої психіки, тому бажання, які народжуються в цих блоках, здійснюються легко, упевнено й досить швидко, здебільшого самотужки, часто навіть на автопілоті, без зайвих енерговитрат. Результат завжди радуватиме й надихатиме.
Блоки психіки Треба і Хочу – слабкі сторони психіки, які відповідають за наші потреби, і до бажань, що виростають із них, слід ставитися уважніше: з’ясовувати, наскільки вони справжні й пріоритетні, не соромитися, якщо потрібна допомога, підтримка інших людей, і, коли треба, шукати співпраці з іншими людьми.
Якщо намагатися здійснити бажання слабких блоків самотужки, користуючись шаблонами й стереотипами, то, по-перше, результат буде далеким від бажаного. По-друге, ви постійно відчуватимете конкуренцію, напруження через це, бо поруч завжди будуть ті, хто впорається з цим легше, краще й швидше. По-третє, ваші енерговитрати будуть колосальними й не відповідатимуть отриманому результату. Зрештою замість задоволеності ви отримаєте розчарування та фізичне й емоційне виснаження.
Виконувати чи ігнорувати
Але й залишати ці бажання без уваги та реалізації теж неекологічно. Ігнорування цих бажань і замовчування того, що вони існують, призводить до нудьги й незадоволеності життям. Який вихід? Шукати людей, яким ви можете довірити свої бажання, попросити в них допомоги й підтримки в реалізації. Але тільки не «повісити» на інших людей свої бажання, а шукати з ними співпраці. Відчуваєте різницю?
Які бажання варті уваги й реалізації? Усі, тільки для кожної групи бажань треба дібрати адекватні шляхи реалізації. Знайома вам фраза «Бійтеся своїх бажань, бо вони здійсненні»? На мою думку, усього, що народжується в душі, варто не боятися, а приділити йому увагу, пізнати його джерела й усвідомити, до чого все це, від чого, звідки, заради чого, перевести бажання зі слабких зон у сильні. Тоді й без золотої рибки все можна здійснити!
Буду рада, якщо моя класифікація бажань допоможе вам краще зрозуміти природу своїх бажань і знайти адекватний та ефективний шлях їхньої реалізації.
P.S. Хотіла навести приклади з життя до кожного виду бажань, але тоді стаття вийшла б нескінченною.
Сподіваюся, що ви самі зможете дібрати приклади таких бажань зі свого досвіду.
Буду рада, якщо поділитеся своїми думками в коментарях нижче.

Коментарі