Не хлібом єдиним... або що підіймає нас на подвиг?

vetkaУ самій суті всього живого є природне прагнення до зростання, розвитку, успіху й руху вперед - інакше навесні на деревах не розпускалися б листочки, а немовля не ставало б «чомучкою», а згодом - талановитим фахівцем. Гілочці потрібні сонячне тепло й досить вологи, а людині - певні умови, що спонукають її пізнавати й творити, її власні стимули, які надихають звершувати свій «щоденний подвиг». Тільки які це умови й стимули?

Спостерігаючи за людьми, я давно помічала, що одних цікавлять лише гроші, інші прагнуть займатися справою, яка приносить творче задоволення, а є люди, для яких дуже важливі визнання й повага оточення незалежно від того, чим вони займаються. А. Маслоу описав і зобразив ієрархію потреб людини у вигляді піраміди. Причому на різних етапах життя людини на перший план виходить той чи інший рівень потреб залежно від того, чого вже досягнуто й що реалізовано в житті. Наприклад, якщо людина почувається цілком забезпеченою й захищеною на рівні «фізики» та безпеки, то, найімовірніше, вона вже замислюватиметься про «вищі речі», як-от Любов, Повагу й Самоактуалізацію.

З рівнями «Фізики», Безпеки й Любові все більш-менш зрозуміло. А от рівні Поваги й Самоактуалізації різні люди розуміють по-різному. Ми підемо в цьому питанні далі й розглянемо групи людей, яких об’єднує схоже ставлення до стимулів до діяльності, до тих цілей і завдань, які представники кожної групи вважають вартими того, щоб виявляти активність. У межах кожної групи спостерігаються спільний інтерес і згода щодо того, «заради чого все це варто затівати».

Maslow

Як визначити, що актуальне для кожної окремої людини?

Нещодавно мені до рук потрапила книга Олени Удалової «Соціоніка в роботі з персоналом, або Що показує MBTI». Автор, спираючись на типологію К. Юнга і соціонічні психоінформаційні характеристики типів (соціотип), пропонує згрупувати людей з однаковими ознаками за дихотоміями сенсорика-інтуїція та екстраверсія-інтроверсія, щоб визначити їхні провідні стимули до діяльності.

Підхід Олени Удалової багато в чому допомагає дібрати «правильні» інструменти стимулювання діяльності з огляду на особистісні потреби й мотиви людини. Розгляньмо докладніше, які ж стимули до діяльності О. Удалова вважає ефективними для кожної групи.

Екстравертні сенсорики ГЮГО, ЖУКОВ, НАПОЛЕОН, ШТІРЛІЦ

Представникам групи властива діяльність практичного характеру (сенсорика) з дедалі ширшим колом контактів (екстраверсія). Цінності - престижне становище, влада, вплив, повага - те, що підтримає репутацію в моменти непевності (передбачливість). Їх цікавлять завдання, наближені до соціальної практики, суспільне визнання їхньої діяльності, можливість зробити успішну кар’єру, нагороди. Екстравертні сенсорики знають ціну цим чинникам. Вони дбають про свої ресурси (гроші, репутацію, зовнішній вигляд тощо), бо це дає запас міцності на випадок несподіваних поворотів долі. Тому ці типи орієнтовані на підвищення статусу. Стимул їхньої діяльності - престиж.

Якщо людина виявляє сенсорну неквапливість і конкретність, добре відчуває свою територію і схильна розширювати коло контактів і діяльності, то її не влаштує просто велика зарплата. Вона має посідати престижне становище, про яке можна не соромлячись розповідати знайомим. Її мають поважати на роботі, відзначати нагородами, згадувати у вітальних наказах по фірмі. Інакше її трудовий ентузіазм поступово вичерпуватиметься.

Екстравертні інтуїти ДОН КІХОТ, ГАМЛЕТ, ДЖЕК, ГЕКСЛІ

Представники цієї групи реалізують себе в нетрадиційних або постійно оновлюваних сферах діяльності (інтуїція) з дедалі ширшим колом контактів (екстраверсія). Їх захоплюють складні перспективні завдання з масштабними наслідками (безтурботність). Їх цікавлять ті проблеми, розв’язання яких принесе в життя щось нове, дасть змогу побачити реальність під іншим кутом. Екстравертні інтуїти, як ніхто інший, відчувають безмежну багатогранність і невичерпність світу. Ідея зробити відкриття зігріває їм душу, тож звичайна рутинна робота, яка не обіцяє несподіванок, їх стомлює. Вони завжди готові закинути «нудну» роботу заради тієї, що обіцяє нові можливості. Стимул їхньої діяльності - унікальність.

Якщо людина виявляє інтуїтивну розсіяність і найширший інтерес до мало пов’язаних, на перший погляд, речей, то, найпевніше, вона не зможе довго всидіти на високооплачуваній, але рутинній роботі. Їй потрібні постійний приплив свіжої інформації, несподівані повороти й завдання, яких іще ніхто не розв’язував. Тоді вона виявить максимальну зацікавленість і ефективність у роботі й досягне результатів, які, безперечно, здивують її колег.

Інтровертні сенсорики ДЮМА, ГОРЬКИЙ, ДРАЙЗЕР, ГАБЕН

Представникам цієї групи властива діяльність практичного характеру (сенсорика) з постійним колом контактів (інтроверсія). Їх цікавлять добре матеріальне забезпечення, комфортні умови життя й роботи, запаси, що забезпечують багатство відчуттів та інформації (безтурботність). Інтровертних сенсориків цікавлять особиста стабільність і зручність, яку вони намагатимуться створити на будь-якому робочому (і неробочому) місці. У них не викликає ентузіазму діяльність, яка порушує реальний комфорт тепер заради вигоди, яку обіцяють колись у майбутньому. Вони чітко відчувають своє існування і не жертвуватимуть його комфортом заради ефемерних проєктів. Стимул їхньої діяльності - добробут (у широкому значенні цього слова).

Якщо людина виявляє конкретну практичність і смак до маленьких життєвих радощів, найімовірніше, її мало зацікавить портрет на дошці пошани чи подяка в наказі. Вона має відчути, що винагорода за її працю реальна. Винагорода може бути грошовою, а може - матеріальною: путівка, оплачена відпустка, подарунок від фірми, безвідсоткові позики. Якщо керівник обмежиться урочистим рукостисканням під звуки оркестру, інтровертний сенсорик глибоко розчарується. Що неминуче позначиться на його трудовому ентузіазмі.

Інтровертні інтуїти РОБЕСП’ЄР, ЄСЕНІН, БАЛЬЗАК, ДОСТОЄВСЬКИЙ

Типи цієї групи реалізують свої інтереси в нетрадиційних або оновлюваних (інтуїція) галузях діяльності з постійним колом контактів (інтроверсія). Їм подобається займатися тим, що значуще особисто для них, їхній внутрішній світ ідей, можливість працювати у властивому їм ритмі (передбачливість). Інтровертні інтуїти намагаються займатися лише значущими для них, цікавими їм справами. Те, що ніяк не пов’язане з їхніми особистими інтересами чи перспективами, здається їм безмежно нудним. У такому разі зацікавити їх має бодай зарплата. Їх приваблює діяльність у своєму ритмі, дослідження, які допомагають розв’язати їхні особисті питання або втамовують їхню власну цікавість до світу. Стимул їхньої діяльності - самодостатність.

Якщо людина схильна мрійливо поринати в себе, завмираючи при цьому в доволі химерній незручній позі, то, найпевніше, її не зацікавить перспектива стати начальником великого сектору. Її не надто тішить перспектива думати про чужі клопоти й завдання. Вона хоче мати достатньо свободи, щоб займатися цікавою справою, поринаючи в неї цілком. А керівництво має подбати, щоб інформації й часу для цього вистачало і щоб матеріальні турботи працівника теж не відволікали.

Маємо таку схему (О. Удалова):table_sociotip***
Описаний поділ об’єднує типи за чинниками, які пробуджують їхню трудову активність. І тут соціоніка теж відкриває дещо незвичні ракурси. Як бачимо, далеко не кожен тип надихнеться ідеєю отримати орден за свої заслуги. Декому можна просто дати більше грошей. А іншим неодмінно треба дати унікальне й складне завдання. І добре було б не переплутати стимули. Вони не такі універсальні, як нам досі здавалося.

Соціонічний підхід до застосування системи основних форм і видів управлінського впливу на персонал, щоб забезпечити високий рівень мотивації працівників і високі результати їхньої праці під час реалізації стратегії Компанії, дає змогу дібрати «правильний» індивідуальний метод стимулювання. І, як ми побачили з опису груп, не кожному треба пропонувати підвищення зарплати: іноді можна запропонувати працівникові вільний графік за умови, що він виконає певний обсяг роботи, і він буде щасливий!

Тип того чи іншого працівника визначають за допомогою методу візуального типування, який дає змогу за зовнішністю (здебільшого навіть заочно, за фотографією) визначити соціотип людини без тестів, які потребують додаткового часу на організацію, проведення й обробку результатів. Під час інтерв’ю теж можна помилитися, а за поведінкою - і поготів, бо люди часто демонструють напрацьовану рольову, соціально бажану поведінку, вводять в оману через так звані «маски». Зате зовнішність не обманить, адже «зовнішність - це виявлена суть» (А. Аугустинавічюте). Соціоніка описує закономірності психічних якостей і зовнішніх ознак (риси обличчя, статура, особливості постави), тому соціотип людини визначають насамперед візуально. Цього можна навчитися або замовити послугу у фахівців-соціоніків, які, визначивши соціотип, складуть Характеристику ділових здібностей і Мотиваційний профіль працівника.

За матеріалами книги О. Удалової
«Соціоніка в роботі з персоналом, або Що показує MBTI»

Поділитися з друзями

Коментарі