
Батько одного юнака дуже тривожився, спостерігаючи, як його син безцільно марнує час своєї молодості. Чоловік розумів, що син сам відповідає за своє життя і це його шлях, але все-таки йому хотілося поговорити з сином, та так, щоб не відштовхнути своїми «старечими» повчаннями. І він вигадав - запросив сина на прогулянку.
Був ясний тихий осінній день. Батько й син ішли лісом, розмовляли про сенс життя. Звісно ж, юнак безтурботно віджартовувався і казав, що в нього ще життя попереду і він устигне взятися за серйозні справи. Аж ось вони підійшли до лісового озера, і батько не зміг стримати захвату від досконалості й гармонії осінньої палітри:
- Подивися, яка прекрасна природа довкола: і небо, і сонце, і ліс відбиваються у воді!
Він занурив руку в озеро - верхній шар води був прогрітий сонечком. Потім він струсив воду з пальців, але на руці однаково блищали краплі.
- Подивися на цю краплю, що ти в ній бачиш? - запитав батько, показуючи синові крапельку на кінчику свого пальця.
Син уважно подивився на блискучий діамантик води - у ньому, як і в дзеркалі великого озера, відбивався весь світ.
– Те саме відбувається і з часом, – вів далі батько. - Одна хвилина має всі властивості всього твого життя. Вона – мікрокосм твого дня, а один день – мікрокосм усього твого життя. Тому ти маєш цінувати кожну хвилину цього життя.
Більше притч із коментарями коуча Олени Літковської
читайте у збірці «100 ПРИТЧ. Мудрість і натхнення на кожен день»
КОМЕНТАРІЛюдина цінує щось, коли знає, навіщо це їй. З речами простіше — їхню цінність зрозуміло на рівні тілесних, тактильних, матеріальних відчуттів. З нематеріальними явищами все невизначено - людина про них не замислюється, доки не починає гостро відчувати їхню нестачу. У юності весь час твого життя ще попереду, ти щойно вийшов із дитинства, з-під опіки дорослих, можна сказати, здобув свободу! Хтось усвідомлено користується таким вільним польотом і вибудовує кар’єру, стосунки. А хтось намагається надолужити все, що в дитинстві було заборонено, - гуляти ночами, їсти чипси, запивати колою (образно кажучи). Цей період триває років 10-15, потім настає наступний етап дорослішання, а з ним і чергова вікова криза.
Криза середнього віку (30—40 років) примітна тим, що людина починає ставити собі запитання: «Для чого я живу?», «Для чого прийшов у цей світ?», «На що витратив роки юності?». Батько з цієї притчі не хотів, щоб юність його сина минула, як літо бабки з байки. Адже син може кожен день юності прожити з користю для свого майбутнього, щоб «не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки», як писав класик.
Юність треба прожити яскраво й цікаво, але водночас - осмислено й наповнено. Не чекати кризи, а щоранку питати себе: «Що цінного я можу зробити сьогодні для себе, для світу довкола?». Не жити так, ніби це чернетка, а головну п’єсу свого життя можна написати пізніше. А писати її щодня, щогодини, щомиті свого життя. Бо саме з миттєвостей складається наше життя. І кожну мить можна цінувати й використовувати для втілення своєї мрії, свого призначення!
Ось вам список стартових запитань, щоб наповнити кожен день свого життя, - дайте на них чесну відповідь самому собі:
- Чим зараз наповнене ваше життя? Що з вашого життя цієї миті відіб’ється у краплі води?
- Чого ви чекаєте від життя? Чого хочете досягти?
- Як ви використовуєте кожен день свого життя, щоб утілити мрію і свої очікування?
- Що може завадити вам цінувати кожну мить і проживати її з користю?
- Що допоможе зробити кожен день наповненішим?
Якщо у вас є книга-щоденник «100 ПРИТЧ», запишіть відповіді на ці запитання одразу після притчі в спеціальному полі «Мої думки» (с.102). Якщо ви ще не придбали книгу, запишіть відповіді у своєму щоденнику, щоб вони стали відправною точкою для пошуку й розкриття ваших ресурсів.

Коментарі