Серпень. Притча місяця «Терпіння і праця»

august_work

Весняне сонечко пригрівало, земля дихала вологою і чекала нового життя, яке щовесни в ній проростало. Старий селянин, мружачись від сонця, ходив зораними борознами й ретельно їх засівав. Полем до нього підійшов його молодший онук років дванадцяти, подивився, як дід витирає рукою піт із чола й покректує, і раптом випалив:

- А я, коли виросту, сіяти зерно не буду!

Дід глянув на нього, але нічого не відповів. А хлопчик вів далі:

- Це невдячне заняття, - упевнено заявив онучок. - Краще я стану багатієм!

- Чому ж ти вирішив, що це краще? - спитав його дідусь. Він уже притомився, тож вирішив на кілька хвилин зупинитися й поговорити з онучком.

- Ти стільки сієш і сієш, он у тебе піт із чола капає, ти втомився. Щоб засіяти це величезне поле, ти працюватимеш аж до вечора, але не все твоє зерно проросте, - відповів хлопчик. - Ось подивися, вже прилетіли ворони й навіть щось видзьобали, кілька зернин упало на стежку, деякі зерна не виростуть через бур’яни. Як на мене, це надто важка й невдячна робота.

Старий трохи помовчав, замислився. Було видно, що висновки хлопчини його спантеличили. Але потім мудрий дідусь так відповів своєму онукові:

- Ти маєш рацію, що робота в мене важка. Але в ній є найважливіша мудрість життя. Запам’ятай - неважливо, ким ти станеш, ти однаково сіятимеш зерна. Ти хочеш стати багатим, отже, мусиш успішно займатися якоюсь іншою справою, результати якої принесуть тобі це багатство. Виходить, щоб стати успішним, треба вміти сіяти зерна. Це основа життя! А щодо того, що не всі мої зерна проростають, - теж правильно. Але коли ти чимось займаєшся, на шляху завжди є перешкоди: чи то бур’яни, чи птахи, чи ще щось. Просто не зосереджуйся на ворогах, краще працюй. Розумна людина завжди сіє. До того ж ніколи не сподівайся на одну посаджену насінину. Працюй більше й краще!

- Багато й добре працювати? Так, мабуть, це єдине, чого може навчити мене твоє поле! - не здавався хлопчик.

- Так, багато працювати, але й це ще не все! Самої роботи замало. До будь-якої справи треба мати терпіння. Ти точно знаєш, що не можна зібрати врожай через день після сівби. Щоб виросло, потрібен час. Закон природи порушити неможливо: спершу посадив, виростив і лише потім збирай урожай. Але найголовніше - виросте тільки те, що посадив. Якщо ти сієш добро, то й сходи повернуться до тебе примноженим добром. Треба бути дуже уважним із насінням, адже будь-яке твоє зерно може прорости.

Більше притч із коментарями коуча Олени Літковської
читайте у збірці «100 ПРИТЧ. Мудрість і натхнення на кожен день»

КОМЕНТАРІ

Кожна людина - сіяч. Усе життя ми сіємо зерна своїх здібностей, знань, умінь, думок, емоцій, дій у ґрунт реальності. Неважливо, усвідомлюємо ми це чи ні, але будь-яке зерно, кинуте нами, проростає. Просто іноді треба зупинятися й озиратися назад - ви точно побачите зв’язок між вашими наполегливими діями в минулому й успіхами, які маєте тепер. Узагалі все, що є у вашому житті, - це ваш урожай - результат вашої сівби.

Річард Бах писав: «Ми самі створюємо світ навколо себе. Ми отримуємо саме те, що посіяли на полі життя. Як же ми можемо ображатися на життя, яке створили для себе самі. Кого звинувачувати, кому дякувати, крім самих себе? Хто, крім нас, може змінити його, щойно забажає?»

Буває так, що людина шукає свій урожай не там, де сіяла. Або чекає його надто швидко й розчаровується: так утомилася в процесі, а результату немає. Або неправильно формулює свої бажання, обирає не ті зерна (думки, дії, здібності). І, відповідно, отримує зовсім не той урожай, до якого прагне.

Іноді людина сіє, але потім так зосереджується на перешкодах, що забуває і початкову мету своєї роботи, і бажаний результат.

Є люди, які ще нічого не посіяли, а чекають дива. Візуалізують свою мрію, правильно формулюють бажання, але не діють, а просто чекають... Дива трапляються, але тільки якщо ви творите їх власними руками. Ви і тільки ви можете сотворити диво!

Закон життя «що посієш, те й пожнеш» однаковий для всіх - незалежно від статусу й доходів. Що раніше ми починаємо замислюватися над тим, що сіємо, то успішнішою стає наша праця.

  • На якому «полі» працюєте ви і які «зерна» сієте?
  • Як винагороджуєте себе за ваші старання?
  • Як ви ставитеся до перешкод на шляху до результатів?
  • Що вам допомагає бути терплячим?
  • Який девіз допомагає вам іти вперед, далі «сіяти»?

Якщо у вас є книга-щоденник «100 ПРИТЧ», запишіть відповіді на ці запитання одразу після притчі в спеціальному полі «Мої думки» (с.202). Якщо ви ще не придбали книгу, запишіть відповіді у своєму щоденнику, щоб вони стали відправною точкою для пошуку й розкриття ваших ресурсів.

Поділитися з друзями

Коментарі